| Vitalina | Повідомлення # 1 |
 Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 1
Статус: Offline
| Світ на порозі змін Наука і техніка,освіта і медицина, культура і мистецтво, виробництво і соціальна сфера -
за останнє століття в цих ключових галузях свого розвитку людина,
безперечно, досягла небувалих висот.
Цивілізація, здавалося б, наблизилася до піку свого розквіту. Знання про світ, які по крупицях
накопичувалися в усі попередні епохи, кількісно і якісно зросли в
геометричній прогресії. Фактично не залишилося жодного аспекту пізнання,
за яким, бодай первинно, не було б прочинено завісу інформаційного
вакууму. Аж до маніпуляцій зі стовбуровими клітинами і вторгнення у святе
святих продукування живих тканин.
Але парадокс! Спрямувавшись до вершин досліджень у сфері високих технологій, освоюючи навіть
надтонкі механізми генної інженерії, людина не побажала (або не зуміла)
осягнути, нехай і надскладну, але все ж таки найбільш для себе близьку, сутність
свого власного буття. І, як результат, обернено пропорційний спад
реальної життєздатності щодо колосального зростання потенційних
можливостей.
Криза... Глобальна, масштабна, нестримна... Ці епітети красномовно відображають катастрофічний
стан людського суспільства. Всеохопна, системна криза попереднього
століття (екологічна, демографічна, культурологічна, економічна)
безперешкодно переступила рубіж нового тисячоліття і набирає обертів свого
незворотного розвитку.
Одночасно, в умовах уже не контрольованого перманентного стресу, семимильними
руйнівними кроками переможно крокує криза особистісної самосвідомості
людського індивідуума.
Людина фактично змирилася з тотальною деградацією інтегральної особистісної сутності, що, як
наслідок, призвело до втрати самого сенсу подальшого існування світобудови
в її сучасній якості.
Своєю чергою, весь спектр суспільних деструктивних явищ відбивається на процесі становлення
нового, підростаючого покоління, що безпосередньо ставить під питання
збереження морального генофонду людського роду в цілому.
Що далі? Яким буде світ новий? Що чекає на кожного з нас, наших дітей, людську
цивілізацію?
У засобах масової інформації мусуються чутки про так званий "кінець". При цьому нерідко
сенсаційні бентежні відомості містичного характеру підносяться як
достовірні наукові істини.
А що ж офіційна наука? Чому мовчить? Чому не виконує свого призначення служити
стратегічним орієнтиром кардинальних змін у життєздійсненні людської спільноти?
людської спільноти?
Питання нериторичне. На нього є відповідь. Її суть полягає безпосередньо в самому
механізмі функціонування всіх суспільних інститутів сучасного
світопорядку, діяльність яких базується на парадигмальних підвалинах системи,
що зжила саму себе.
Цілком закономірно, що і методологія наукового пізнання, укладена в прокрустове ложе
традиційного світорозуміння, не може слугувати дороговказом щодо
проекції суспільного устрою, що формується поза межами раніше напрацьованого досвіду.
напрацьованого досвіду.
Тому поки що залишаються нерозпізнаними і прихованими від погляду більшості жителів планети Земля
перспективні тенденції зародження в надрах нинішньої світової
суспільно-історичної формації діаметрально протилежної за всіма ключовими
позиціями системи речей.
Де ж вихід? Старий світ приречений. Але чи приречений разом із деструктивною системою суспільних
відносин і людство? І чи варто пускати своє життя на самоплив в очікуванні
неминучого всеземного катаклізму, сповідуючи при цьому принципи епікурейської стагнації?
Чи існує сила, здатна вивести суспільство на нові рубежі розвитку і забезпечення істинного, а не уявного процвітання?
не уявного процвітання?
Так, така сила існує. Вона від самого початку, при створенні світобудови, була одягнена в
трансцендентні механізми устремління сутнісного творчого потенціалу
людини до досягнення повної гармонії в усіх сферах її життєдіяльності.
Сучасні екологічні, економічні, суспільно-політичні потрясіння лише яскраво
свідчать про те, що людство на початку своєї історії пішло хибним
шляхом, уживши свободу вибору без урахування вихідних системоутворювальних
механізмів.
І ось світова спільнота вийшла на фінішний зигзаг спіралеподібного поступального просування
до повного культурно-морального занепаду.
Залишивши для особистого дослідження питання "Хто винен?", важливо предметно розглянути доленосне
для Землі і людства питання "Що робити?".
Гармонія досяжна. Споконвіку, за будь-якого суспільно-історичного устрою, людина прагнула гармонії: із самою собою, оточуючими людьми, природою.
собою, оточуючими людьми, природним середовищем, вселенським розумом. Але, з
посиленням техноцентричних і одночасно егоцентричних тенденцій розвитку
світового співтовариства, бажана, заклична гармонія безповоротно
трансформувалася в недосяжний ідеал, який знов і знов віддаляється на
невизначену відстань, немов міраж у пустелі.
Але чи повинна людина здаватися? Гармонія існує. І не тільки у вигляді утопічної мрії.
Параметри гармонійної світобудови віртуально окреслені Творцем Всесвіту в ноосферному
інформаційному просторі й акумульовані в людській підсвідомості у вигляді
загальновизнаних цінностей та уявлень про ідеальну систему речей,
сприятливу для життя і саморозкриття сутнісних сил людини.(продовження слідує)
Додано (02.06.2013, 18:36)
---------------------------------------------
Однак, як розпізнати, у чому полягає істинна понятійна сутність гармонії в ракурсі
діалектичного світопізнання?
Як уже зазначалося, сформована система знань з основ суспільних наук є оплотом
минущої дисгармонійної системи речей. Тому, беручи до уваги те, що
напрацьовані в рамках усталених уявлень про вселенську світобудову методи
наукового дослідження не співвідносяться з прийдешніми докорінними змінами в
життєвому просторі людини, пропонується концепція якісно нової
евристичної методології дослідження механізмів ноосферної трансформації ноосферної
картини світу.
Інноваційність заявленої методології, зокрема, полягає в застосуванні методу
тетратомічної системотехніки, що передбачає системний розгляд предмета
дослідження з позиції чотиригранної всеохопності, виходячи з первинного
конструкторського базису світобудови.
Люди рідко замислюються про принципи устрою світу, в якому протікає їхнє життя. Перш ніж
ніж приступити до використання навіть не надто складного побутового приладу, ми,
як правило, вивчаємо інструкцію з його експлуатації. Але чи існують
інструкції з гармонійного саморозвитку особистості та творення всеосяжної
гармонії?
|
| |
| |
