У 1949 р. Егаш Муніш отримав Нобелівську премію за роботи в галузі фізіології та медицини, пов'язані з лоботомією. Він виявив, що видалення префронтальної частки головного мозку позбавляє людину страху. Однак у цієї частки є особлива функція: вона допомагає нам уявити можливі варіанти розвитку подій. Це відкриття дало змогу усвідомити, що наші страхи викликаються здатністю подумки вирушати в майбутнє. Завдяки цьому ми передчуваємо можливі небезпеки і зрештою усвідомлюємо, що одного разу помремо. З цього Егаш Муніш зробив висновок, що... не думати про майбутнє означає зменшувати свою тривогу.